Подарунок бібліотеці

2016-02-16

Літературний збірник під незвичайною назвою “Поетична топоніміка” подарувала читачам центральної районної бібліотеки землячка з села Руде Село, поетеса, член Спілки письменників України Галина Литовченко (Мороз).

Одним з епіграфів даної збірки взято слова видатного українського письменника Василя Земляка:

“Варто писати про наші села і міста, про наші вулиці, називаючи їх справжніми іменами, щоб у людських серцяхрідна земля оживала, щоб чоловік, потрапивши на те чи інше місце, безпохибно впізнав: ось він, той край, про який читав.”

Редактор-упорядник Любов Сердунич так говорить про це видання: «Збірник “Поетична топоніміка”, немов своєрідний колаж, об’єднує села, хутори, селища, містечка і міста. А ще – творчих людей, різних за своєю майстерністю,фахом,світоглядом.Але всіх нас єднає любов до ріднокраю, найпершої своєї столиці, столиці свого родоводу, а також щире захоплення містами, селищами й селами, у яких пощастилонавчатись,працювати або покохати, і любов до найкращої у світі країни: неньки України.»

Не прийнято було в селі

Ні офіційно, ні між нами

Великі вулиці й малі

Чиїмось звати іменами.

Давало прізвища життя

Шляхам широким і вузеньким,

І знало з пелюшок дитя

Їх довгі назви й коротенькі.

Шкільна,Безодня,Чагарі,

Осики,Випас,Тополівка…

На Лисій сходились горі

Дубина й Вища Довгалівка.

Щоб не пішли у забуття

Й були нові наймення в шані,

Тепер в двори для прибиття

Таблички видали бляшані.

Сучасні назви для поваг,

Для реєстрації та преси.

Точніше буде - в двох словах

Для юридичної адреси.

А так, з портфелем – на Шкільну,

З коромислом – то на Безодню,

Та й корівок, як в давнину,

Пасуть на Випасі сьогодні.

Живе Церковна й Чагарі,

Шумлять Осики й Тополівка.

На тій же сходяться горі

Дубина й Вища Довгалівка.

Все та ж стежина на город,

Все та ж грунтівка під візками,

І назви, що давав народ,

Живуть у пам’яті віками.

Галина Литовченко “Влучні назви”

Кiлькiсть переглядiв: 46

Коментарi